Суворість реалій життя компенсувалася нелогічною лютневою відлигою. Легкий натяк на оптимізм під час весняного авітамінозу. Такий собі циганський календар: «січень, лютий,… май». Песимісти подарували надію, констатувавши факт, що ґрунтується на власному досвіді: «Ще буде сніг і мороз…»
Сторічний гудрон доріг з твердим покриттям відкрився ранами війни під назвою «ямковий ремонт». Минулорічне протистояння увінчалося повною капітуляцією ремонтників і перемогою ям. Контрибуцію виплачують власники транспортних засобів.
Виплачують не просто власники, а полонені напрямків, що називаються дорогами. На них великих, маються на увазі напрямках, чатують сценаристи протоколів і оператори неприватного відео. Ізголяж останніх дивує своєю безмежною фантазією творчих пошуків. Останній хіт: зачаїтися, підстерегти й упіймати зіваку на колесах, який не увімкнув поворот на повороті. Здорово це виходить на криволінійних напрямках дороги, а особливо на круговому русі. За логікою інспекторів, той, хто в’їхав на круг, повинен показати лівий покажчик сигналу маневру. Навіть якщо їзда по колу буде продовжуватися безкінечно, автомобіль повинен нарізати круги з увімкненим лівим поворотом. Нікого не хвилює, що траєкторія транспортного засобу петляє між ямами і колдобинами. До прикладу - круг на шляху до мікрорайону Рокитний. Виїхавши з «круга першого», водій потрапляє в «дружні» обійми законників, і ціна такого потрапляння - п’ятсот протокольних гривень. Ще поворотна тема актуальна на в’їздах до заправок. У цьому випадку бдітєльность підстереже у приватному автомобілі із затемненими стеклами. Жертва обурюється, волає про надумані принципи розумності й доцільності, говорить про підлість, але закон є закон! Складається враження, що якийсь колективний злий разум придумує час від часу способи і причини протоколювання порушень. Були вже облави
... Читать дальше »
Розчарувавшись у можливостях державної медицини, головний лікар однієї з провідних прилуцьких стоматологічних клінік пройшла випробування розпачем і критикою за людяність
Звичка розпочинати нове життя з нового часового відрізку закладена в наших людях на ментальному рівні. Кидаємо курити й виходимо на пробіжки ми зазвичай із понеділка, з наступного місяця воліємо давати старт ремонту чи переїздити в інше помешкання, глобальніші зміни відкладаємо на новий рік. А в житті Тетяни Петренко переворот прийшовся якраз на рубіж тисячоліть. У 1999 році вона оформилась як приватний підприємець і взяла в оренду кабінет у міській стоматологічній поліклініці, де впродовж 16 років до того працювала лікарем-стоматологом. А ще через рік, на самому початку ХХІ століття, Тетяна Василівна перенесла свою практику в нове приміщення, нині відоме як "Стоматологічна клініка лікаря Петренко".
- Прийшли такі часи, що працювати по-старому стало неможливо – настільки вичерпали себе методи й матеріали. З’явилися сучасні методики, застосування яких держава не могла й не може собі дозволити. Співчуваю лікарям, котрі працюють у державних клініках, – у голосі гордої за власну справу лікарки чуються непідробні, але виправдані нотки жалю: як-не-як, здібним фахівцям важко розкритися на державній службі.
Тому й не дивно, що люди віддають перевагу приватним стоматологам – незважаючи на значно вищу вартість їхніх послуг. До речі, увесь минулий рік ціни в "Клініці Петренко" всупереч постійному дорожчанню матеріалів трималися на одному рівні, і лише з початку 2011-го все ж довелося їх трішки підняти. Як повідомила Тетяна Василівна, зараз фотополімерна пломба коштує близько ста гривень,
... Читать дальше »
Взяти із собою на риболовлю дружину?.. Багатьом чоловікам таке може хіба що привидітись у страшному сні. Але це точно не про Василя Лозового. Поки що вони з дружиною разом ловили рибу лише одного разу, та обоє хотіли б робити це знову і знову. Василь – тому що це його хобі, а його друга половинка – бо їй настільки сподобалося знімати улов із гачка, що вона не могла втриматися від питання: коли підемо ще? Крім того, їм дуже добре вдвох – завжди і скрізь.
...Той вересневий день був такий, як інші. Усе як завжди: пари, студенти, оцінки. Про те, що він змінить її життя, викладач філологічних дисциплін Прилуцького гуманітарно-педагогічного коледжу Наталія Сушко не думала. Та невипадково він запам’ятався їй до найменших деталей: як сьогодні бачить себе в тому одязі, з тією зачіскою, з тим стосом зошитів. Після трьох пар Наталія з відчуттям утомленого полегшення йшла на кафедру, коли до неї звернувся незнайомий юнак: «Доброго дня, Наталіє... Як Вас там... У мене є Ваше фото». Наталія, для студентів ще й Григорівна, збентежено розгубилась. Про яке фото йдеться, вона й гадки не мала, як і про те, що через деякий час не тільки ближче познайомиться з цим студентом, а й носитиме його прізвище.
Ми зустрілися з молодим подружжям за кавою в їхній затишній квартирі. У повітрі витав дух приязної бесіди й пухких пиріжків.
– Наталю я тоді зустрів випадково, – пригадує Василь, із ніжністю поглядаючи на дружину. – Вона однокласниця моїх родичок, бачив її на фотографії із зустрічі випускників. Давно збирався віднести фото...
До рук Наталії знімок так і не потрапив. На заваді став комп’ютер хлопця, який у найвідповідальніший момент зламався, закинувши у безвість усю базу даних. Згораючи від сорому за недотримане слово, юнак на кілька місяців зник із
... Читать дальше »
А починалося все так: голова прилуцької "Просвіти" Орися Григоренко разом із журналісткою Ларисою Лавренчук подали свій проект на конкурс "Розвиток нових медіа та підтримка використання нових комунікаційних технологій у діяльності ЗМІ" до Міжнародного фонду "Відродження" і отримали грант!
Так з'явилася на Прилуччині Школа модернового медійника. Протягом двох тижнів представників місцевих ЗМІ тут учили працювати "по-модньому": користуватися мережею та вести блоги; робити якісну рекламу, креативний матеріал; створювати культурні проекти.
Тренерами у Школі модернового медійника стали менеджер культурних та веб-проектів, спеціаліст із громадянської журналістики Богдан Логвиненко, начальник департаменту розважальних проектів на телеканалі ICTV Сергій Харинович, редактор музичних програм ICTV Юрко Зелений та успішний топ-менеджер видавничої індустрії Олексій Погорєлов. Обмін журналістськими премудростями із медіа-професіоналами часто переростав із "просто лекції" в гарячу полеміку. Заняття були повчальними і цікавими. До того ж, спілкування з освіченими й досвідченими людьми принесло справжнє задоволення!
Отже, освоївши новітні технології для успішної роботи у ЗМІ, випускники Школи модернового медійника вирушили до Києва, у гості до ICTV.
Тут журналістська делегація потрапила у "задзеркалля" сучасного телебачення: бачила, як твориться інформаційний випуск, і в прямому ефірі побувати встигла. Також отримала неоціненну можливість поспілкуватися з головним редактором інформаційної служби телеканалу Оленою Фроляк. Вона поділилася секретами свого успіху:
Упродовж чотирьох днів Прилуки гостинно приймали учасників Міжнародного фестивалю «Мистецькі барви», який проводився вже вдесяте. 3 лютого в приміщенні гуманітарно-педагогічного коледжу пройшла прес-конференція журі та прозвучали позивні фестивалю. У коледжі змагалися артисти в різних номінаціях, а 6 лютого в міському Будинку культури відбувся гала-концерт.
Характерною ознакою ювілейного фестивалю стала широка географія. До Прилук з’їхалися конкурсанти з Росії, Білорусі, Польщі, Вірменії, Китаю та 13 областей України. Велика роль відводилася організаційним моментам, із чим справився оргкомітет фестивалю на чолі з незмінним директором і натхненником Олександром Дубовиком. Високий рівень організації відзначали й члени інтернаціонального журі – високопрофесійні діячі культури, викладачі хореографії та вокалу ВУЗів. «Фестиваль у невеликому місті носить резонансний характер, адже тут про нього знають усі. І для самого міста це неабияка реклама», – відзначив голова журі, завідувач кафедри хореографії Рівненського державного гуманітарного університету Володимир Годовський.
Значно більше, ніж говорити, суддям довелося дивитись і слухати. Близько 800 учасників, наймолодшому з яких 7 років, а найстаршому – 29, представили на їхній розсуд вокальні та хореографічні номери в номінаціях «Народна пісня», «Естрадна пісня», «Академічні ансамблі», «Естрадні ансамблі», «Народний танець», «Естрадний танець», «Авторська пісня», «Мікс-танець» та «Мікс-танець (соло)». Визначено переможців і призерів у різних вікових категоріях і володарів гран-прі. Найкращим серед вокальних колективів став квартет «Автограф» із Луцька, серед хореографічних – зразковий колектив «Журавка» з міста Сарни, що на Рівненщині.
Крім того, було вручено низку спеціальних нагород: путівки на один із фестивалів у
... Читать дальше »
При Прилуцькому Центрі творчості дітей та юнацтва діє гурток "Чарівна намистинка", яким керує Ольга Колеснікова. У ці дні в міській бібліотеці №2 відкрилася персональна виставка робіт з бісероплетіння однієї з її обдарованих учениць - Катерини Іващенко.
Катя - десятикласниця школи №7. Окрім доброї вдачі, вона має золоті руки , які творять справжні дива. Її роботи з бісеру "Натхнення", "Дитинство", "Подарунок мамі" просто вражають красою і чарівністю. Катя також чудово вишиває. Багато праці й душі вклала вона у роботи "Матір Божа", "Природа навколо нас", "Найкращий друг", "Рік Кота".
Усі твори дівчини виконані на високому рівні й викликають захоплення. Тож запрошуємо прилучан познайомитися з творчістю юної майстрині.
