Всеукраїнська газета «Управління освітою» видавництва «Шкільний світ» з нагоди свого 7-річчя за сприяння Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України, Київського міського будинку вчителя провела конкурс «Публіцистика року – 2007» з метою виявлення найактивніших авторів газети «Управління освітою», популяризації ефективних управлінських технологій на всеукраїнському просторі, стимулювання керівників освітньої галузі до подальшої співпраці з фаховою пресою.



Серед переможців конкурсу – Тетяна Михайлівна Клименко, завідувачка науково-методичного центру управління освіти Прилуцької міської ради.

Тетяна Михайлівна запрошена взяти участь в урочистій частині свята, що відбудеться 17 грудня 2007 року у Київському міському будинку вчителя.

Вітаємо переможницю і бажаємо невичерпної творчої енергії, здоров’я, нових перемог на шляху поширення високих цінностей в освіті.

З повагою працівники
науково-методичного центру управління освіти

Колектив КП «Прилукитепловодопостачання» змушений звернутися до територіальної громади Прилук та депутатів міської ради з відкритим листом. Спонукала до цього стаття, надрукована в газеті «Будні» за підписом працівниці нашого підприємства Ніни Іванівни Мусієнко. Працівники «Прилукитепловодопостачання» не в силах більше терпіти брехливі нападки на директора підприємства Володимира Івановича Назіма.

Всі факти, викладені в листі до газети «Будні» стосовно діяльності директора підприємства В. І. Назіма, не відповідають дійсності. Н.І. Мусієнко в колективі ні з ким не спілкується, і, напевно, як одинокому вовку хочеться вить, так і Ніні Іванівні - писати кляузи в усі інстанції. Кожен працівник «Прилукитепловодопостачання» знає цю людину як неврівноважену і нечесну.

За словами заступника директора по збуту О.Б. Чумак, директор підприємства В.І. Назім жодних вказівок щодо «перекидання» коштів, а також списання боргу в розмірі 45,0 тисяч гривень ні О.Б. Чумак, ні Н.І. Мусієнко не давав. І ніяких брудних справ за наказом директора О.Б. Чумак не виконувала.

На відміну від Н.І. Мусієнко, директор «Прилукитепловодопостачання» В.І. Назім грамотний, освічений спеціаліст, який добре знає закони і відповідає за свої вчинки, користується повагою не тільки серед членів колективу підприємства, а й серед громади нашого міста. Діяльність Володимира Назіма нормалізує роботу всього колективу, а нападки і наклепи на його адресу викликають глибоке обурення.

Робота абонентного відділу залежить від керівника відділу: як він зможе її спланувати, організувати і спрямувати в правильне русло - таким буде й результат. Адже від результату роботи абонвідділу залежить фінансовий стан підприємства. З поверненням Н.І. Мусієнко на свою посаду цього не відбулося. Різко знизились надходження коштів від населення і обсяги реалізації наданих послуг. Висновок один: людина не здатна організовувати роботу.

І тому колективу дуже боляче читати ці брудні рядки в газеті на адресу директора та адміністрації КП «Прилукитепловодопостачання». Чому ні Н.І. Мусієнко, ні депутати міської ради не написали про В. І. Назіма як спеціаліста: скільки добрих справ він зробив для підприємства, скільки запровадив нововведень, щоб «Прилукитепловодопостачання» мало змогу ста-більно працювати, а робітники своєчасно отримувати заробітну плату, а не як раніше - раз на три місяці.

Чому людина, яка хоче і може трудитись, обливається брудом через засоби масової інформації таким горе-п ... Читать дальше »

У грудні на “5 каналі” телебачення, а також у Чернігові та Прилуках відбувається прем’єрний показ стрічки “Сон Аліни Костомарової”. Фільм знімався творчою групою студії “ВІАТЕЛ” у мальовничих куточках України, що досі зберігають пам’ять про Миколу Костомарова – у тому числі й у Прилуках та селі Дідівці. Сьогодні про роботу над фільмом читачам газети розповідає продюсер студії “ВІАТЕЛ” Василь Вітер.



- Василю Петровичу, звідки ця назва – “Сон Аліни Костомарової”?

- Ця назва з’явилася тоді, коли один із наших консультантів - місцевий краєзнавець Олексій Савон - розповідав нам про Костомарова, коли ми вперше приїхали в Дідівці. Це була історія, як Аліні Крагельській - нареченій Костомарова - після довгої розлуки з ним, що тривала 27 років, приснився сон. Уві сні Аліна зустрілася з Миколою Костомаровим у Києві. А через кілька днів цей сон справдився, навіть у деталях, наче доля.

- Що стало для Вас найбільшим відкриттям у роботі над фільмом?

- Найбільшим відкриттям для мене було те, що під час заслання Микола Костомаров потрапив під дуже сильний вплив Чернишевського, російського літературознавця. І з цього я зробив для себе висновок, що ідеї Кирило-Мифодіївського братства, одним із засновником якого він був, на жаль, відійшли для Костомарова на другий план. Це була ідея автономізації України. Якраз після заслання Костомаров дістав місце професора історії Петербурзького університету і був одним із основних проповідників пан-слав’янізму. Великий трудяга, Костомаров, дуже багато зробив для популяризації українських історичних постатей, але цей імперський цензор, висить майже над кожною його науковою і літературною працею про видатних українців. Якщо порівняти Миколу Костомарова до заслання і після заслання – це дві різні людини. Тільки в кінці життя після звільнення з університету і повернення в Україну, одруження з Аліною, він ніби повертається до самого себе.

- Чи є серед Ваших робіт, так би мовити, найбільш рейтингова – яку найбільше полюбив і запам’ятав глядач?

- Про телеглядача сказати важко, тому що ми не дуже довіряємо телевізійним рейтингам. Хоча ми знаємо, що наші фільми дивляться не тільки в Україні на «5 каналі». Тому що через супутник вони дістаються різних куточків світу. Бо нам уже дзвонили глядачі і з Європи, і з Америки, і навіть з Монголії. Але про кіноглядача ми можемо сказати б ... Читать дальше »

У рамках проекту Європейського Союзу ТАСІS «Сталий територіальний розвиток в Україні» 21 листопада відбувся семінар «Інструменти розвитку територій: кращі практики європейських та українських міст». Його учасники (члени комітету зі стратегічного планування та потенційні учасники реалізації Стратегії сталого розвитку Прилуччини) ознайомилися із засадами міжсекторного партнерства як основи для реалізацій стратегій сталого розвитку, принципами, недоліками, перевагами партнерства та процесом його побудови.

Вивчили також інструменти розвитку територій, узагальнивши кращі практики європейських міст Польщі й Чеської Республіки та українських міст Чернігова, Ковеля, Кам’янець-Подільського.

«В двух словах» №48 (714)
від 29 листопада 2007 року

Більше двох десятків робіт вихованців молодших класів відділення образотворчого мистецтва представлені на виставці «Перші кроки», яка днями відкрилася у Прилуцькій школі мистецтв. Для кожного юного художника вона є унікальною можливістю показати свої здібності і композиційні навики володіння фарбами, набуті за перші два місяці навчання.

Пейзажі та натюрморти, народжені дитячою уявою, хоча й не зовсім досконалі, але виконані з великою любов’ю, художнім смаком і відчуттям кольору. Досвідченим педагогам (Ользі Толочко, випускниці школи мистецтв, Сергію Ратинському та Оксані Симоненко) є ким пишатися, бо кожна робота їхніх учнів - неповторна.

У відкритті виставки у Школі мистецтв взяли участь начальник відділу культури та туризму Прилуцької міської ради Світлана Бірюзова, заслужений художник України Володимир Карась, викладачі цього навчального закладу. Вони звернулися з напутніми словами до дітей, котрі вперше винесли свої роботи на суд глядачів. Виставка експонуватиметься упродовж місяця - до новорічних свят.
«В двух словах» №48 (714)
від 29 листопада 2007 року

Питанням про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Прилуки» та нагородження знаком міської ради «Честь і слава» займається відповідна комісія при міськраді з числа голів депутатських комісій та депутатських фракцій. До її повноважень входить розгляд кандидатів та внесення пропозицій для подальшого затвердження їх на засіданні виконавчого комітету.

Свого часу подання про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Прилуки» Юрію Коптєву на адресу комісії вніс міський голова Юрій Беркут. Але члени комісії вирішили цього року нікому з прилучан не присвоювати звання почесний громадянин міста і не вручати знаку «Честь і слава». На 29-ій позачерговій сесії міськради слухалося питання про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Прилуки» Юрію Коптєву, але рішення ухвалено не було, оскільки пропозицію підтримали 22 депутати (за необхідних для прийняття рішення 26 голосах).

Згодом голови депутатських фракцій озвучили цю думку знову. І 9 листопада комісія на черговому засіданні повернулася до питання про присвоєння звання уже двом кандидатам: меценату Юрію Коптєву та президенту благодійного Фонду «Європа» Валерію Дубілю.

Більше того, ця тема набула розголосу у городян, які стали збирати підписи у підтримку кандидата Юрія Коптєва (більше п’яти тисяч) і надсилати окремі подання від трудових колективів приватних підприємств у підтримку кандидата Валерія Дубіля, які надав на розгляд комісії депутат міської ради Олександр Козик.

Тому й був розроблений проект рішення для розгляду членам виконкому (розширене засідання за участю депутатів усіх п’яти фракцій відбулося минулого четверга). Рішення про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Прилук» за особливий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток міста Юрію Коптєву та Валерію Дубілю було прийнято одностайним голосуванням.
«В двух словах» №48 (714)
від 29 листопада 2007 року

Уважаемые поситители сайта, к вам всем ОЧЕНЬ БОЛЬШАЯ ПРОСЬБО. Помогите нашему форуму "родиться". Заходите, создавайте темы, общайтесь...

С уважением admin