У грудні на “5 каналі” телебачення, а також у Чернігові та Прилуках відбувається прем’єрний показ стрічки “Сон Аліни Костомарової”. Фільм знімався творчою групою студії “ВІАТЕЛ” у мальовничих куточках України, що досі зберігають пам’ять про Миколу Костомарова – у тому числі й у Прилуках та селі Дідівці. Сьогодні про роботу над фільмом читачам газети розповідає продюсер студії “ВІАТЕЛ” Василь Вітер.
- Василю Петровичу, звідки ця назва – “Сон Аліни Костомарової”?
- Ця назва з’явилася тоді, коли один із наших консультантів - місцевий краєзнавець Олексій Савон - розповідав нам про Костомарова, коли ми вперше приїхали в Дідівці. Це була історія, як Аліні Крагельській - нареченій Костомарова - після довгої розлуки з ним, що тривала 27 років, приснився сон. Уві сні Аліна зустрілася з Миколою Костомаровим у Києві. А через кілька днів цей сон справдився, навіть у деталях, наче доля.
- Що стало для Вас найбільшим відкриттям у роботі над фільмом?
- Найбільшим відкриттям для мене було те, що під час заслання Микола Костомаров потрапив під дуже сильний вплив Чернишевського, російського літературознавця. І з цього я зробив для себе висновок, що ідеї Кирило-Мифодіївського братства, одним із засновником якого він був, на жаль, відійшли для Костомарова на другий план. Це була ідея автономізації України. Якраз після заслання Костомаров дістав місце професора історії Петербурзького університету і був одним із основних проповідників пан-слав’янізму. Великий трудяга, Костомаров, дуже багато зробив для популяризації українських історичних постатей, але цей імперський цензор, висить майже над кожною його науковою і літературною працею про видатних українців. Якщо порівняти Миколу Костомарова до заслання і після заслання – це дві різні людини. Тільки в кінці життя після звільнення з університету і повернення в Україну, одруження з Аліною, він ніби повертається до самого себе.
- Чи є серед Ваших робіт, так би мовити, найбільш рейтингова – яку найбільше полюбив і запам’ятав глядач?
- Про телеглядача сказати важко, тому що ми не дуже довіряємо телевізійним рейтингам. Хоча ми знаємо, що наші фільми дивляться не тільки в Україні на «5 каналі». Тому що через супутник вони дістаються різних куточків світу. Бо нам уже дзвонили глядачі і з Європи, і з Америки, і навіть з Монголії. Але про кіноглядача ми можемо сказати більш впевнено. Тому що ми намагаємося демонструвати свої фільми навіть в кінотеатрах. Хоча поки що це разові прем’єрні покази. Глядачам найбільш подобаються такі фільми: „Я кличу тебе” (Павло Тичина), „Геній сміху” (Микола Яковченко), „Перетворення” (Лесь Курбас). І два останніх фільми, які ми щойно показали у Ялті, Києві і Білій Церкві. Це „Микола Лисенко” та „Іван Мазепа”. Сподіваюся, що й останній наш фільм „Сон Аліни Костомарової” також буде добре оцінений телеглядачами. А першими його побачили мешканці Чернігова. Оскільки 22 листопада разом із Чернігівським земляцтвом Києва ми організували прем’єру у центральному кінотеатрі ім. Щорса у Чернігові.
- Які Ваші творчі плани? Чи будуть вони і в майбутньому пов’язані з нашим краєм?
- Безумовно. Чернігівщина дуже багата на талановитих людей. Найбільше фільмів з нашого серіалу знято про видатних людей саме вашого краю. Але перелік цих особистостей ще дуже великий. І ми постійно повертаємося на цю землю. Ігор ПАВЛЮЧЕНКО.
НА ФОТО: знімальна група під час зйомок у Качанівці.
P.S. 19 грудня 0 14.00 в приміщенні Прилуцького ЦТДЮ відбудеться прем’єрний показ фільму «Сон Аліни Костомарової». Вхід вільний.