На засіданні міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій говорили про собак
Картинки аматорського відео, яке на початку засідання переглянули члени комісії, а також представники ЗМІ та голови комітетів самоорганізації населення, видалися дуже знайомими. Фрагмент із життя центральних вулиць Охтирки, районного центру на Сумщині, нагадав усім рідні Прилуки. Шум автотранспорту, схожий людський потік і подібна біганина собачих зграй. У подальших кадрах відеоряду – люди з кривавими ранами від собачих укусів, чимало з яких – діти. Насамкінець – риторичне питання: ви хочете, щоб таке трапилися з вашою дитиною?
Не змагаючись у красномовстві з режисером короткометражки, ситуацію з бродячими собаками в Прилуках окреслив заступник міського голови з питань житлово-комунальної сфери Володимир НАЗІМ. За його словами, у січні цього року з даного питання до мера надійшло 16 звернень. Із них 11 – від директорів навчальних закладів, на території яких спостерігаються випадки собачої агресії. Факти підтвердив і заступник начальника управління освіти Сергій ВОВК, назвавши цілий ряд шкіл і дитсадків, куди особливо часто і у великій кількості навідуються собаки.
Тенденцію збільшення числа постраждалих внаслідок укусів собак констатувала головний лікар центральної міськлікарні Лариса ІВЧЕНКО. Якщо у 2008 році за медичною допомогою звернулося 62 людини, то наступного року ця цифра зросла до 71, а в 2010 році зафіксовано вже 90 випадків. На щастя, нікому з пацієнтів за три роки не поставили страшного діагнозу – сказу. Значною мірою здоров’я людей вдавалося рятувати за допомогою вакцинації. Як повідомила головний лікар, минулого року на щеплення, які проводяться за рахунок бюджетних коштів, використано 140 доз вакцини «Кокав» і 65 доз імуноглобуліну, що шаленими темпами дорожчає. «Вакцини – це чужородні білки, вони несуть велике навантаження на організм людини. Іноді щеплення робиться під наркозом», – сказала Лариса ІВЧЕНКО, наголосивши, що без лікарської допомоги не залишився жоден із постраждалих.
Складніше стоїть питання зі щепленнями проти сказу самих собак. За даними міської ветлікарні, 49 укусів із минулорічних 90 здійснено щепленими собаками, тобто домашніми. Усього в 2010 році, як повідомив лікар-епізотолог Григорій ХАРЧЕНКО, від сказу щеплено 2248 собак і котів. Неважко зрозуміти, що до цього числа відносяться насамперед домашні тварини.
Нерегульоване збільшення популяції бродячих собак пов’язане з прийняттям у 2007 році Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження». Виходить, що, захистивши тварин, влада поставила під загрозу безпеку людей. Випадки смертей поки що обходять наші Прилуки, але в деяких інших містах вони вже стали реальністю. До чого може довести подальша бездіяльність – питання риторичне.
Реально оцінивши ситуацію, комісія одноголосно вирішила: у відповідності до статей 12 і 23 вищезгадуваного Закону, які передбачають регуляцію чисельності бродячих тварин гуманними методами умертвіння, доручити комунальному підприємству «Послуга» розробити план відповідних заходів. Слід зауважити, що рішення ухвалене з огляду на загрозу здоров’ю і життю прилучан, а не в результаті нападу зграї собак на кореспондента газети «Град Прилуки», як дозволило собі висловитися видання «Тиждень» (№ 6 (344), 9 лютого 2011 року).
Коли почнуться заходи, наразі невідомо. Невирішений і фінансовий бік питання. Ось як прокоментував ситуацію директор КП «Послуга» Руслан НІЯЗОВ: «Поки триває підготовча робота. Ознайомлюємося з досвідом інших міст, вивчаємо препарати, що застосовуються».
Олександр Бойко
ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ. Після проведення комісії, упродовж кількох наступних днів, автору довелося спостерігати активізацію руху захисників тварин. Обурені ухваленим рішенням, вони висловлювали свою критику в бік автора цих рядків і статті «Сказитися можна...». Мовляв, саме з неї розпочався ажіотаж навколо бездомних псів і саме вона дала старт «антисобачій» кампанії. Називаючи автора «першим убивцею тварин», а сам матеріал – замовним, так звані захисники не хотіли чути жодних аргументів здорового глузду. Уявити людину, що пише на замовлення статтю, неважко, але де чи за яким телефоном замовити укус собаки? Склалося враження, що увесь захист тварин у їхньому випадку полягає в тиску на людину, яка насмілилася підняти актуальну тему. Невже ви тільки тепер прокинулися і у вас немає інших методів, які мають безпосереднє відношення до справи? Навіщо ж тоді, панове захисники, двері кабінетів, де вирішуються питання? Діяти треба інакше, якщо справді хочете захистити братів наших менших, а не просто показати, як абсурдно можна звинувачувати людину.