8 лютого Яблунівська середня школа-інтернат відсвяткувала свій 50-літній ювілей. Цього дня на побачення з дитинством і юністю до рідного дому звідусіль з’їхалися її вихованці, вчорашні учні-випускники. У кожного з них своя доля, свій широкий шлях. Та де б не водили їх стежки-дороги, як би не склалося життя, нездоланна сила любові й відданості магнітом притягує їх у Яблунівку, до своїх учителів-вихователів, які упродовж декількох років зігрівали їх батьківською любов’ю, повернувши віру в себе і можливість з посмішкою зустрічати світанки, сміливо йти у доросле життя. 

На фото: Олег Ляшко і директор Яблунівської школи-інтернату Юрій Шаповаленко з учнями 

Більшість із випускників знайшли своє місце під сонцем, довівши усім власну силу й наполегливість. Хтось очолює сільську громаду, хтось до краплини віддає себе дітям і внукам, дехто вирощує хліб чи трудиться на будівництві. Та усіх їх об’єднує одне: вони навчилися достойно зустрічати і долати будь-які проблеми, бо зростали у справжній великій родині. 

Серед випускників школи-інтернату і добре відомий на Прилуччині депутат Верховної Ради України від Блоку Юлії Тимошенко Олег Ляшко. Шість років провів він у стінах школи і на власному прикладі довів конкурентно-спроможність її вихованців. 

- Нас уже ніщо не лякає, ми нічого не боїмося, бо загартувалися у школі, - стверджує Олег Валерійович. 

- Я пам’ятаю, як мене привезли у Яблунівку з прилуцького дитячого будинку. Дуже не хотів їхати. Але пізніше зрозумів, що отримані знання та досвід стануть гарною наукою у майбутньому. Тож моя велика вдячність вчителям-вихователям за все, що вони зробили для мене. Я й до цього часу пам’ятаю, як мене, лівшу від природи, переучували писати правою рукою. І скільки б не вчили, не вийшло - нині у Верховній Раді підписую законопроекти виключно лівою. Сидів за партою з Вовкою Архипенком, гарним і надійним товаришем. Сьогодні він військовий, має звання полковника. Загалом, багато хороших людей вийшло зі школи, живе і працює далеко від Яблунівки. За те, що ми стали людьми, спасибі усьому педагогічному колективу! Тож свою добру справу продовжуйте ще років сто п’ятдесят. 
У подарунок рідній школі Олег Валерійович привіз сучасний плазмовий телевізор, якого діти давно чекали (через відсутність коштів школа не мала можливості його придбати). Віднині ж переглядати улюблені телепередачі дівчатка й хлопчики зможуть як у справжньому кінотеатрі. 

Зустрітися з випускниками, поговорити з ними, згадати минулі роки прийшли до школи і вчителі, ветерани педагогічної праці. І хоча нині вони на заслуженому відпочинку, продовжують підтримувати тісні стосунки з вчорашніми учнями. 

- Серед почуттів, які зараз мене найбільше хвилюють - гордість за школу, якій віддала сорок вісім років трудової діяльності, - розповідає Лідія Іванівна Крило. - За ці роки були злети і падіння. Але колектив знайшов сили, терпіння і прийшов до ювілею з гарними показниками. Горда й тим, що моїм учнем був Олег Ляшко. Він завжди вирізнявся серед вихованців діловитістю, пості-йно ходив з книжкою і ручкою й всім говорив, що буде директором. Ми і не сумнівалися, бо Олежка, як ніхто, вболівав за стан справ у класі і був його лідером. А став народним депутатом. Пам’ятаю Раю Устінову, автора «Інтернатівського вальсу», який є нашим своєрідним гімном; Катю Бідну - ця наполеглива дівчинка зуміла досягти мети: нині працює головою сільської ради у Ніжинському районі. Приємно, що випускники, незважаючи на зайнятість, їздять у Яблунівку і спілкуються з нами постійно. Адже інтернат для них - святе. 

- Мені уже тридцять сьомий рік, - додає Олег Ляшко, - а я й досі пам’ятаю пісню, яку навчила мене Лідія Іванівна. Ми із запалом на усіх концертах співали «И Ленин всегда молодой...». 

Не оминули ювіляри своєю увагою й тих педагогів, яких забрали у вирій журавлі. Хвилиною мовчання вшанували їх, запаливши свічки пам’яті. 

Привітання зі святом лунали від директора Яблунівської школи-інтернату Юрія Шаповаленка, голови Прилуцької районної ради Ганни Кузьменко, сільського голови Юрія Михалка, начальника відділу освіти Прилуцької райдержадміністрації Володимира Крамаренка, президента італійської благодійної організації «Домані Завтра», настоятеля Свято-Преображенської церкви села Яблунівка отця Володимира, колишніх випускників. Урочистості закінчилися спільним виконанням традиційного «Інтернатівського вальсу». 


Тамара ЖУК,
 Газета «В двух словах» №7 (777)
 від 12 лютого 2009 року