Воскресенье, 24.11.2024, 23:14
Разделы новостей
| Новости Прилук [24] |
| Новости Украины [7] |
| Мировые новости [151] |
Календарь новостей
Поиск
Реклама
Наш опрос
Погода
Популярные темы
Облако тегов
Статистика
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Публічне "зцілення" | ||||
 Січень зі своїми гастрономічними надлишками і застільним анабіозом дуже швидко минає. Важкість у шлунку, головний біль, зайві кілограми і збитий ритм. Свята скінчилися. Рік, який тільки вчора почався, відкидає місячний листок календаря. Відрадою стає усвідомлення того, що зима скоротилася. Апофеозом усього святкового є Водохреща. Народ переходить від столу до ополонки, ну, й чого гріха таїти, після холодного контрасту - знову за стіл. Але це вже прощально-святковий акорд. На окрему увагу заслуговує нещодавно показана місцевим телебаченням програма під рубрикою «Зцілення вірою». Забігаючи наперед, треба сказати, що за своїм змістом і формою подання вона була далека і від зцілення, і тим більше від віри. Доречніше було б, якби автор назвав її просто «Способи загартовування», або «Колективне моржування», або «Зимові розваги жителів міста та району». Майже двадцять хвилин оператор знімав пірнання людей в ополонку. При цьому камера не вимикалася навіть тоді, коли хтось із охочих до загартовування занурювався, м’яко кажучи, не в купальному костюмі. Журналіст одразу після «зцілення» брав бліц-інтерв’ю. Питання приблизно наступні: «Що Ви відчуваєте?» або «Чи вперше наважилися?». Відповіді не були оригінальними. Пірнальний народ з пупиришками на тілі жваво ділився враженнями. Дехто розповідав, що прийшов сюди з кумом, звісно, про продовження дня після купання далі не говорилося. Те, що народ півмісяця займався «чревоугодієм», - факт. Дякуючи майстерності оператора, глядач збагнув, що зайві кілограми турбують усіх без винятку. А отже, для тих, хто дивився дану програму, це стало тривожним нагадуванням. Узагалі програма була схожа на кадри з радянської комедії «День Нептуна», за сюжетом якої все село побігло пірнати в ополонку, точно як і в нашій передачі. А врешті чого хотіти від сюжету про Водохрещу? Як можна це зняти інакше? Та ніяк! Але, скажіть на милість, до чого тут «зцілення вірою»? Навіть по частинах ця фраза не вичитується із сюжету. Скоріше, тут віддає банальним натуралізмом, без ретуші й монтажу. У модерновому полотні «Купання червоного коня» і то навіть не митці вбачають глибинний підтекст. Усе переплуталося: хрещенське очищення трансформувалося в разове загартовування, дотримання посту - на щадну дієту, зцілення - на оздоровлення, віра - на релігію, а розговіння - на застілля. Кількість показаних на телеекранах куполів храмів ніколи не визначала рівень духовності суспільства. Переобтяження сюжетів з публічним прикладанням до святих мощів ніколи не замінить молитву. Віра - це щось глибше, даруйте за слово, щось інтимніше. І тільки за наявності справжнього першого можна говорити про зцілення. І ніяка публічність не слугує виправданням. Не варто підходити до цього з точки зору способів популяризації. Жодна пропаганда тут недоречна. Інакше все це скидатиметься на фарисейство, тотожним поняттям якого є лицемірство. Дорога до храму не може прокладатися телесюжетами і газетними публікаціями. Такі повчальні ін’єкції ніколи не прищеплять любові й добра. У кожного свій шлях, але я переконаний, що зцілюватися дистанційно не вийде ні у кого. А чи пірнати, класти хреста, цілувати ікони під об’єктивами камер - вирішувати кожному з нас окремо. Тільки Бог тут ні до чого. Серце і душу показати на телеекранах ще не вдавалося нікому. | ||||
| Просмотров: 539 | Добавил: admin | Рейтинг: 0.0/0 | | | ||||
| Всего комментариев: 0 | |
| Вони чують серцем (0) | |
| Турнір на честь 60-річчя «Колоса» (0) | |
| [Новости Прилук] | |
| Без ретуши (1) | |
| Завдання: вижити? (0) | |
| Від теорії - до практики (1) | |
www.priluki.at.ua © 2024 | Используются технологии uCoz