Прилуки ВКонтакте
Прилуки Facebook
Прилуки Google+
Написать
Четверг, 28.03.2024, 11:02

Календарь новостей

«  Январь 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Форма входа

Приветствую Вас Гость!

Поиск

Реклама

Наш опрос

Хотели бы вы жить в другом городе?
Всего ответов: 62

Погода

Облако тегов

Статистика



Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Куди переїде палата №2?
Куди переїде палата №2?
Виходом із замкнутого кола проблем прилуцьких безпритульних може стати відкриття в місті спеціалізованого притулку

Проблема безхатченків для України зовсім не нова. Виразка на тілі суспільства, викинуті на узбіччя життя, перемелений горем інтелект – яке тільки красномовство не застосовують щодо так званих бомжів. На жаль, увага до їхніх бід здебільшого на словах і закінчується. Мало кому хочеться торкатися до просякнутого вуличною пилюкою і підвальним смородом світу. От і виходить, що реальну допомогу бездомним надає лише крихітна частина нашого нібито співчутливого соціуму.
Характерний у цьому плані приклад Прилук. У теплу пору відсутність даху над головою бродягам не надто дошкуляє, але з настанням холодів вони шукають допомоги держави. Управління праці та соціального захисту населення – першочергова в їхньому випадку інстанція – вирішувати питання бездомних самотужки не в змозі, тому змушене кликати на виручку міську лікарню. Медична установа, у функції якої не входить надання житла, з розумінням іде назустріч. Тож узимку безхатьки неофіційно прописуються на лікарняних ліжках. Ось і зараз у палаті №2 онкологічного відділення перебувають п’ятеро соціальних хворих.
Затишок, а заодно й можливість трохи підлікуватися та поїсти бодай пісного супу щодня – чого ще бажати? Але, вирішуючи таким чином власні проблеми, бездомні створюють їх іншим пацієнтам та медперсоналу.
Як потерпає лікарня від безпритульних і чи є якась альтернатива їхнього перебування взимку, йшлося 11 січня на засіданні координаційної ради з розв’язання проблем, пов’язаних з наданням всебічної допомоги бездомним громадянам, де зібралися представники соціальних служб, закладів охорони здоров’я та правопорядку. Наголошувалося перш за все на тому, що безпритульні в абсолютній більшості – хворі люди, часом глибокі інваліди. Тому з точки зору громади госпіталізація бездомних – явище позитивне. Але їхня поведінка в лікарні викликає масу нарікань і завдає клопотів.
За словами медиків, часом бездомні не контролюють себе. Можуть раптово зникати й так само несподівано з’являтися напідпитку чи то під впливом токсичних речовин. Трапляються поміж ними бійки, а нецензурна лайка стала нормою. Працівникам лікарні важко вгамовувати пристрасті з кримінальним відтінком, але ж потрібно реагувати на скарги інших хворих, особливо тяжких, післяопераційних, яким необхідний спокій. Виставити безпритульних за двері, знявши питання раз і назавжди, медики не можуть.
Патова ситуація, в яку потрапила лікарня, очевидна. Тому на засіданні говорили про необхідність створення у місті соціального притулку. Зусиль влади для цього замало, тому слід залучити громадськість. У пригоді може стати церква «Спасіння», котра надає допомогу малозахищеним категоріям громадян. Була пропозиція взяти на олівець приклад Чернігова, де громадська організація, співпрацюючи з міською владою, піклується про бездомних, робить їм документи й тимчасово реєструє. У Прилуках зареєструвати бездомного, хоча б тимчасово, вкрай проблематично: охочих ділити своє помешкання з підозрілими людьми, хай навіть умовно, обмаль. А без реєстрації не отримаєш соціальну допомогу, і про влаштування в інтернатні заклади теж не може бути мови. У полоні обставин опинилися й безхатьки, котрі, не зважаючи на своє матеріальне й моральне зубожіння, в минулому були звичайними людьми. Скажімо, один із пацієнтів другої палати – ліквідатор-чорнобилець, і це зайвий раз підтверджує, що за примхою долі потрапити до когорти бездомних може хто завгодно.
Прозвучала також ініціатива про організацію благодійного фонду, який би опікувався проблемами бездомних. Але все це лише на рівні пропозицій. Реального ж виходу з невтішного нинішнього стану речей координаційна рада не знайшла. Через кілька днів наш кореспондент звернувся з проханням прояснити ситуацію до головного лікаря центральної міськлікарні Лариси ІВЧЕНКО.
– На моїй пам’яті лікарня дає пристановище бездомним уже років сім, – пригадує Лариса Володимирівна. – Виділено соціальні ліжка на базі онкологічного відділення, де дозволяє площа. Якщо безпритульні мають захворювання певного характеру, вони лікуються у відповідних відділеннях – хірургії, травматології тощо. На жаль, ці люди переносять свої жорстокі закони у стіни лікарні, чим завдають нам багато клопоту. Нині розробляється проект відкриття в місті притулку. Залучено медичні, соціальні служби, церкву «Спасіння». Користуючись нагодою, хочу звернутися до всіх прилучан. Вірогідно, притулку буде потрібна підтримка, тому прошу відгукнутися всіх, хто може допомогти фінансами, одягом, меблями, білизною, іншими речами повсякденного вжитку. Міська влада сама не справиться. Безпритульні – це біда всього суспільства. Як-то кажуть, від «суми і тюрми» ніхто не застрахований. Тому треба об’єднатися, проявити людяність і розуміння.
Де саме буде розташований притулок, поки що достеменно невідомо, і з коментарями службовці не поспішають. Існує версія щодо одного з колишніх відділень на території лікарні – будівлі без опалення, світла і води, та все ж наявного приміщення. У яку суму обійдеться облаштування та функціонування притулку, скажуть лише фахівці після проведення всіх необхідних розрахунків. Нині ж перебування одного безхатька в стаціонарі коштує місцевому бюджету близько 50 гривень щодня, і це з урахуванням цін минулого року. Поза цим умовним кошторисом – вбрання, яке для мешканців палати №2 приносять працівники відділення. Зрозуміло, що витрати на притулок ще до його офіційного відкриття зростуть у енну кількість разів. Тому до благородного починання справді треба долучитись усією громадою.
Олександр Бойко
Просмотров: 679 | Добавил: admin | Рейтинг: 0.0/0 | |
Всего комментариев: 0
Смотрите также:
Кришталь музичного таланту (0)
[Новости Прилук]
Почем хлеб насущный? (0)
Україна – країна футболу, Прилуки – місто талантів (0)
Володимир Карась: «Я щасливий, що моя праця не даремна» (0)
У Прилуках на одне робоче місце претендує 15 чоловік (0)
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]




www.priluki.at.ua © 2024 | Используются технологии uCoz