Жителів Плискунівського мікрорайону давно турбує стан навколишнього середовища. Тут є те, до чого так прагнуть любителі корисних прогулянок: і водойма, і паркова зона, ба, навіть не одна. Щоправда, дехто з місцевих і не здогадується про існування невеличкого озера, що причаїлося в гущавині дерев, хоча один із берегів майже впритул підходить до вулиці Плискунівської. Протилежний берег безіменного озерця площею в гектар чи то й менше "прикрашає" парк. Чому прикрашає в лапках? Бо вже хтозна скільки років цю територію ніхто не впорядковував. Ще можна було б якось зрозуміти людську байдужість, якби місцину вирішили перетворити на заповідник, де культуру творить сама природа. Проте парк із озером віддали на поталу іншій стихії – совісті, яка засинає так міцно, що не в змозі контролювати своїх господарів. Та, на щастя, є ще люди, котрі своїй совісті спати не дозволяють.

Наприкінці минулого року біля озера закипіла робота. Чоловіки заходилися розчищати територію, випилюючи хащі й таким чином відкриваючи вид на водойму. Роботи з благоустрою продовжилися вже повесні, коли зійшов сніг. Зо три десятки жителів Плискунівки взяли участь у прибиранні сміття, викинутого їхніми ж недобросовісними сусідами.

– Хто не бажає укладати договір на вивезення сміття, виносить його до озера. Звичайно, це зробити просто. До того ж, безкоштовно. Почали прибирати, поступово вивозимо непотріб, – говорить один із ініціаторів благоустрою Микола Миколюк. – Робимо все за власні кошти. У грудні склалися, купили бензин для пилок, розчистили підхід до озера. Хочемо навести порядок біля озера і в парку, облаштувати пляж, дитячий та спортивний майданчики. По можливості збираємося раз у два тижні чи в тиждень, продовжуємо прибирання.

Ведучи розповідь від першої особи множини, Микола Леонідович має на увазі членів громадської організації «Екоконтроль», офіційно зареєстрованої рішенням виконкому міської ради від 24 травня цього року. Утворити громадську організацію захисникам довкілля порадив секретар міськради й депутат від виборчого округу №19 Олександр Правосуд. Громадська організація як юридична особа має надійні державні гарантії захисту від імовірних зазіхань охочих прибрати до хижих рук плоди чиєїсь праці.

До складу «Екоконтролю» входять вісім небайдужих людей різного віку та професій, приєднатися до яких хочуть й інші любителі природи. Головує 27-річний інженер-електронщик Микола Миколюк, із котрим читачі вже знайомі. Наймолодший серед усіх – 17-річний студент Прилуцького агротехнічного коледжу Олександр Бєлєвцов. Головними «спонсорами» виступають приватні підприємці Петро Галат і Володимир Пручай, котрі виділяють досить значні кошти на підтримку ідеї. Саму ж ідею в розмові з Миколою Миколюком висунув тимчасово непрацюючий Руслан Чумак – людина з досвідом і організаторськими здібностями. 

Крім любові до природи, цю вісімку об’єднує й те, що кожен із них – житель Плискунівки і знайомий з проблемами мікрорайону дуже тісно. У парковій зоні, а отже, у смітті граються їхні діти й гратимуться далі, якщо стан речей залишатиметься таким же плачевним. Але запал, із яким узявся до справи «Екоконтроль», вселяє віру, що відтепер усе буде інакше.

– Гойдалки для дитячого майданчика практично готові. Це справа рук Руслана Чумака. На днях плануємо встановити їх, – ділиться задумами Микола Миколюк. – На інший бік озера завеземо пісок для пляжу, поставимо контейнери для сміття. Хочеться обладнати волейбольний і баскетбольний майданчики, поставити бруси, турніки, щоб молодь могла кудись дівати свою енергію. Потрібно також облагородити парк, випиляти деякі старі дерева й посадити нові. Ця територія розташована далеко від автотраси, повітря чисте – кращого місця для зони відпочинку не знайдеш!

Щоб уявити, який об’єм роботи належить виконати громадській організації, необхідно побачити Плискунівський скарб. Діставшись хиткою ґрунтівкою до озера, постаєш перед його плесом, як перед беззахисною дитиною. Видиму поверхню води зменшують зарості різака й ряска, по якій, ніби ковзанярі по льоду, ганяють дикі качки.

– Їх тут було шістнадцять, – каже голова «Екоконтролю». – Якось порахували, коли качки випливли на середину й вишикувались у рядок… Тепер уже більше – з’явилося потомство. 

За словами Миколи Миколюка, в озеро запустять спеціальну рибу, яка харчується різаком, – щоб розчистити водойму. Власне, риба тут є вже й зараз, свідчення чому – випадки браконьєрства. Дві спроби вилову сітками було припинено членами «Екоконтролю». Після запуску нових видів риби на пару місяців зупинять і ловлю вудками. 

Скільки ж часу потрібно екологічним активістам для здійснення задуманого? Микола Миколюк сподівається, що вже цього року частину планів удасться втілити в життя. Багато чого залежить не тільки від ентузіазму, а й від фінансових можливостей. Важливою для організації є підтримка місцевої влади – як моральна, так і матеріальна. Надає допомогу у відповідь і "Екоконтроль", представники якого активно долучаються до робіт по висипці ґрунтових доріг мікрорайону.

– Я вдячний нашому депутату Олександру Правосуду та міському голові Юрію Беркуту, які схвалюють наші починання. Сподіваюся, що влада міста допоможе залучити техніку для чищення озера від мулу. Зараз глибина водойми – півтора-два метри на середині…

Приємно, що зупинятися на впорядкуванні відпочинкової зони «Екоконтроль» не збирається. Турбує організацію і занедбаний стан водоканалу, що проходить під плискунівським мостом біля повороту на вулицю Дачну. Є інформація, що туди викидають сміття та зливають нечистоти. У народі канал називають міським сміттєзвалищем №2. На неприємний запах надходить чимало скарг жителів прилеглої території. «Будемо із цим боротися, залучати всі можливі служби та інспекції», – запевняє Микола Миколюк.

Крім того, Миколюк і Ко хочуть облагородити парк перед мостом, який раніше прилучани називали Комсомольським, – також гарне місце для відпочинку, захаращене сміттям. І це тільки ті плани, що не виходять за межі Плискунівського мікрорайону. Оскільки ж поле діяльності організації – всі Прилуки, роботи вистачить на багато років.

– Ми не будемо давати голослівних обіцянок. Говоримо лише про те, що збираємося робити найближчим часом. У Прилуках екологічно проблемних місць не бракує, тож є до чого докласти зусиль. Хотілося б, аби жителі міста не шкодили довкіллю. Хоча б не викидали сміття, і навколо було б набагато красивіше й чистіше, – висловлює побажання голова «Екоконтролю». Ми – обома руками «за». А ви?