Цікава історія, як ці ікони привезені до Прилук. Вони є роботою видатних майстрів художньо-виробничого підприємства російської православної церкви "Софріно", що знаходиться у селищі міського типу Софріно Московської області.

У "Софріно" бережуть традиції іконопису та ювелірної майстерності, які зародилися ще в 1949 році. Тож під час співпраці софрінських іконописців з Юрієм Коптєвим було немало спільних обговорень щодо того, як мають виглядати ікони. Пан Юрій вибирав їх, покладаючись на чуття власної душі. Крім того, він хотів, щоб ці ікони мали свій шлях, свою легенду, тому не скористався літаком, не перевіз святині у багажі, а поїхав разом з майстерно виконаними образами із Софріно через російські міста Покров, Владімір, Суздаль у Іваново-Вознесенськ. Там передав їх на освячення єпископу Іваново-Вознесенському і Кнешемському Іосифу, котре відбулося у Введенському жіночому монастирі м. Іваново.

Цікаво те, що після освячення в Іваново-Вознесенську, при перевезенні через митницю, коли ікони розгорнули для огляду, люди, що їх бачили, не залишалися байдужими: хто хрестився, дивлячись на красу, а хто й підходив поцілувати.

У Прилуках, у храмі Стрітення Господнього, святині вітали прихожани храму, єпископ Ніжинський і Прилуцький владика Іриней, священик храму отець Микола та настоятельниця Густинського Свято-Троїцького монастиря ігуменя Віра.

Сам Юрій Коптєв каже, що залишив у Стрітенському храмі разом з іконами часточку своєї душі.

Щодо подальших добрих діл побожних, то мова з Юрієм Коптєвим ішла про облаштування у Прилуках площі імені святителя Іоасафа Білгородського, нашого земляка. Також є плани встановити йому на майбутній площі пам`ятник.