Повітря до неможливості було схоже на воду. Дзеркальна гладінь танцювала хвилями, а з нею – зелене листя дерев, що відбивалося й водночас тануло в цьому рухливому дзеркалі. Гучне гудіння нагадувало шум потужного водоспаду. Відкинувши решту звуків та образів, можна було перенестися подумки до того величного водоспаду, дивовижна краса якого залишає людині єдино правильний вибір: забути про все й милуватися, доки від безперервного споглядання без жодного кліпу не засльозяться очі.

Насправді ж деталей, якими можна було б знехтувати, виявилося забагато. І головна з них, та ще й у множині – люди. Переважно вони тримали в руках фото-, відеокамери чи то придатні для зйомок мобільні телефони. Аматорські та професійні об’єктиви цілилися на стихію, котра вирувала в кількох десятках метрів і, розпікаючи повітря, робила його схожим на воду.

Кадри фотосесій і відеороликів "прикрасило" полум’я газового фонтану, яке виривалося з-під землі. Здавалося, що язики вогню вискакують із пащі дракона, що зачаївся десь тут-таки, готовий усе довкола злизати своїм гарячим подихом. За півгодини до того картина виглядала не менш приголомшливою і ще більш розмаїтою в кольоровій гамі. У відкритому резервуарі горіла нафта, виділяючи в атмосферу клуби чорно-сивого диму. Це виглядало як виверження вулкану, вражаюче навіть і без поштовхів землі під ногами. 

Незважаючи на реальність і близькість небезпеки, люди з камерами навіть не думали розбігатися навтікача. Дехто, навпаки, рухався не від вогню, а поближче до нього, щоби зробити вдаліший кадр. Вони відчували власну захищеність, оскільки зовсім поряд руку на пульсі стихії тримали рятівники. Чоловіки в спецобмундируванні злагоджено й уміло протидіяли вогняному натиску, не дозволяючи йому виходити за допустимі рамки. Це проводили спільні навчання підрозділи МНС Чернігівського гарнізону та Республіки Білорусь.

Більше сотні бійців і три десятки пожежної техніки прибули на полігон психологічної підготовки, що розташований біля села Світличне на Варвинщині. Поруч – Гнідинцівський газопереробний завод, а звідси – можливість експериментувати з гасінням нафти та газу. Подібного полігону в Білорусі немає, але на те вони й добросусідські відносини, щоб допомагати сусідові й ділитися з ним.

– Надзвичайні ситуації не мають кордонів, – сказав закордонний гість, заступник міністра надзвичайних ситуацій Білорусі Олександр Шамко, подякувавши українській стороні за нагоду потренувати особовий склад. 

– Ми дуже раді, що білоруська сторона прийняла запрошення, – привітав гостей начальник УМНС України в Чернігівській області Володимир Муха, який керував ходом навчань. – Україна готова в будь-яку секунду прийти на допомогу сусідній державі. Переконаний, що й Білорусь так само. Ми – дружні народи, тож ми повинні разом долати можливі труднощі.

На захід також прибули заступник міністра надзвичайних ситуацій України Віталій Бут, представники Чернігівської облдержадміністрації, ПАТ "Укрнафта", заводу "Пожспецмаш", обласних і районних управлінь МНС Білорусі та Чернігівщини відповідно. Перед практичною частиною навчань учасники та гості ознайомилися із сучасними зразками пожежно-рятувальної техніки та обладнання, що їх мають у своєму розпорядженні пожежні підрозділи двох держав. Показав свої нові розробки й Ладанський завод "Пожспецмаш": два автомобілі першої пожежної допомоги на шасі "ГАЗ-3310" і "Hyundai HD-65" та дві автоцистерни на шасі "МАЗ-631708" і "КрАЗ-65053". Білоруси зі свого боку продемонстрували можливості власної техніки, зокрема, мобільного пункту управління МНС, який через супутник може зв’язатися з будь-якою країною світу, а також автомобіля газо-водяного гасіння, оснащеного турбореактивним двигуном.

– Наша техніка практично не поступається білоруській, – поділився міркуваннями підполковник Сергій Вербицький, заступник начальника управління МНС у Прилуцькому районі Сергій Вербицький. – Вона більше підлягає ремонту, бо запчастини маємо власні.

Крім того, чернігівські рятувальники поділилися з колегами досвідом гасіння затяжних і крупних пожеж, адже їм доводилося ліквідовувати аварії на Гнідинцівському ГПЗ, 72-й та 91-й свердловинах Мільківського й Скороходівського газових родовищ у Прилуцькому і Талалаївському районах відповідно.

Також у ході навчань проводилося гасіння полум’я на технологічних установках із переробки газу й стабілізації нафти. Дії підрозділів МНС Чернігівського гарнізону та Республіки Білорусь визнано професійними, оперативними та злагодженими.