Наскільки прилуцька молодь усвідомлює загрозу СНІДу? Відповідь на це питання мав надати диспут між старшокласниками міських шкіл та студентами медичного училища, який відбувся у Центральній міській бібліотеці ім. Л. Забашти. У проблемах ВІЛ/СНІДу хлопцям та дівчатам допомагали розібратися фахівці – лікар наркологічного диспансеру Микола Бульба та психолог гімназії №1 Галина Глушак.
Бібліотекар Ніна Горбань запропонувала присутнім запитання, що стосувалися різних аспектів теми. Старшокласники і студенти активно демонстрували свої знання щодо хвороби та її профілактики, відповідальності за розповсюдження ВІЛ/СНІДу, можливості перевіритися на наявність захворювання.
Про це минулого тижня на прес-конференції журналістам місцевих ЗМІ впевнено заявив міський голова Юрій Беркут. Справа в тім, що віднедавна державна нотаріальна контора «втратила» дах над головою. Ті кімнати, де вона розташовувалася (у приміщенні Прилуцької податкової інспекції) необхідно терміново звільнити для потреб податківців.
А натомість запропоновані міською владою (комунальна власність територіальної громади по вулиці Незалежності, 78 і до того ж єдино можливий варіант!) зайняті приватною структурою, якій не дуже хочеться втрачати ласий кусочок у центрі міста.
Але міський голова наголосив, що не допустить у Прилуках помилки сусідів-ніжинців, які, не маючи у місті державної нотаріальної контори, за оформленням спадщини (ця послуга надається лише державним нотаріусом) їздять до Чернігова. Врахуємо й той факт, що з обласним центром у нас відсутнє пряме сполучення, а послугами державного нотаріуса, як правило, користуються люди похилого віку.
У цьому приміщенні відводяться кабінети і для новоствореної державної структури – державного реєстру виборців, яка займається веденням персоніфікованого обліку виборців (внесення запису про виборця до бази даних реєстру, внесення змін до персональних даних реєстру, знищення запису про виборця), складання списків виборців на виборчих дільницях. Відділ працює з 1 жовтня і тимчасово знаходиться у приміщенні міської ради (кімната 18).
Окрім цих питань, які потребують негайного вирішення, на прес-конференції порушувалися й інші, не менш важливі у життєдіяльності міста. Журналістів деяких друкованих видань цікавило і приватне життя міського голови. На усі запитання, навіть і не зовсім коректні, Юрій Володимирович дав вичерпні відповіді.
З 5 грудня проїзд у міських автобусах, що працюють у звичайному режимі, подорожчав на 30 копійок. Таке рішення нещодавно погодив виконком міськради.
Причиною зростання тарифу, за словами директора ВАТ «Прилуцьке АТП-17407», стало, в першу чергу, зростання цін на паливно-мастильні матеріали. Декілька раз упродовж останнього часу піднімалася мінімальна заробітна плата, неймовірно високої вартості досягли й автозапчастини.
Усі ці чинники (складові тарифу) негативно вплинули на роботу підприємства, змусивши його керівництво вдатися до крайніх заходів – підвищення ціни квитка на 30 копійок. Відтепер городянам за проїзд у міському транспорті до 19.00 (рішення не стосується перевізників, працюючих в таксомоторному режимі) доведеться сплачувати по одній гривні. Проїзд же у вечірній час після 19.00 коштуватиме уже півтори гривні.
7 грудня з нагоди Дня місцевого самоврядування у міському Будинку культури відбулося урочисте свято. Зі словами вітань до прилучан звернувся міський голова Юрій Беркут, Подяками міського голови були відзначені депутати міської ради, кращі працівники її відділів та управлінь. На фото: Юрій Коптєв - Почесний громадянин м.Прилуки
На початку зібрання Юрій Беркут оголосив рішення виконкому про присвоєння звання Почесного громадянина Прилук земляку-меценату Юрію Коптєву. Під гучні аплодисменти залу Юрій Вікторович піднявся на сцену й запросив іншого Почесного громадянина Прилук - Валерія Дубіля, який отримав відзнаку кількома днями раніше, 29 листопада. Десятками розмаїтих букетів квітів прилучани висловили свою вдячність Почесним громадянам. По завершенні зіб-рання Юрій Коптєв зустрівся з журналістами у книгарні при арт-кафе «За двома зайцями». Пропонуємо читачам відповіді земляка на запитання газети «В двух словах»:
- Юрію Вікторовичу, що для Вас значить звання Почесного громадянина Прилук?
- Насамперед - це мій обов’язок зробити для міста в сотні разів більше, ніж зроблено. Тому що тут переплелося все: рідні, знайомі, друзі й рідна земля, на якій народився. А коли бачимо, що земля засихає, її потрібно зрошувати, аби вона давала плоди. Думаю, я можу зробити так, щоб засохла земля ожила.
- Які проекти плануєте втілити у місті найближчим часом?
- Крім запланованих на наступний рік (реконструкція театральної та центральної площ, реанімаційного відділення лі-карні), вже до кінця року має запрацювати комерційний проект - завод з переробки молока. Я знаю, з якою гордістю прилучани ставляться до всього, що пов’язане з їхнім містом. Тому на невеликому компактному підприємстві випускатимуться йогурт «Прилуцький», молоко, масло, сир, згодом буде налагоджено виробництво твердих сирів. Крім того, це - нові робочі місця.
Зараз проробляємо питання щодо залучення кадрів до Прилук. Щоб тут працювали фахівці, треба створити умови. На першому етапі можна викупити кілька квартир, які надавати молодим спеціалістам. На другому - будувати житло. Ми плануємо через 2 роки збудувати два будинки (120 квартир) і віддати місту, аби воно могло розпоряджатися цим житлом, залучати до Прилук кваліфіковані кадри. Таким чином вирішаться чимало проблем. - Якими будуть нові будівлі?
Всеукраїнська газета «Управління освітою» видавництва «Шкільний світ» з нагоди свого 7-річчя за сприяння Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України, Київського міського будинку вчителя провела конкурс «Публіцистика року – 2007» з метою виявлення найактивніших авторів газети «Управління освітою», популяризації ефективних управлінських технологій на всеукраїнському просторі, стимулювання керівників освітньої галузі до подальшої співпраці з фаховою пресою.
Серед переможців конкурсу – Тетяна Михайлівна Клименко, завідувачка науково-методичного центру управління освіти Прилуцької міської ради.
Тетяна Михайлівна запрошена взяти участь в урочистій частині свята, що відбудеться 17 грудня 2007 року у Київському міському будинку вчителя.
Вітаємо переможницю і бажаємо невичерпної творчої енергії, здоров’я, нових перемог на шляху поширення високих цінностей в освіті.
З повагою працівники науково-методичного центру управління освіти
Колектив КП «Прилукитепловодопостачання» змушений звернутися до територіальної громади Прилук та депутатів міської ради з відкритим листом. Спонукала до цього стаття, надрукована в газеті «Будні» за підписом працівниці нашого підприємства Ніни Іванівни Мусієнко. Працівники «Прилукитепловодопостачання» не в силах більше терпіти брехливі нападки на директора підприємства Володимира Івановича Назіма.
Всі факти, викладені в листі до газети «Будні» стосовно діяльності директора підприємства В. І. Назіма, не відповідають дійсності. Н.І. Мусієнко в колективі ні з ким не спілкується, і, напевно, як одинокому вовку хочеться вить, так і Ніні Іванівні - писати кляузи в усі інстанції. Кожен працівник «Прилукитепловодопостачання» знає цю людину як неврівноважену і нечесну.
За словами заступника директора по збуту О.Б. Чумак, директор підприємства В.І. Назім жодних вказівок щодо «перекидання» коштів, а також списання боргу в розмірі 45,0 тисяч гривень ні О.Б. Чумак, ні Н.І. Мусієнко не давав. І ніяких брудних справ за наказом директора О.Б. Чумак не виконувала.
На відміну від Н.І. Мусієнко, директор «Прилукитепловодопостачання» В.І. Назім грамотний, освічений спеціаліст, який добре знає закони і відповідає за свої вчинки, користується повагою не тільки серед членів колективу підприємства, а й серед громади нашого міста. Діяльність Володимира Назіма нормалізує роботу всього колективу, а нападки і наклепи на його адресу викликають глибоке обурення.
Робота абонентного відділу залежить від керівника відділу: як він зможе її спланувати, організувати і спрямувати в правильне русло - таким буде й результат. Адже від результату роботи абонвідділу залежить фінансовий стан підприємства. З поверненням Н.І. Мусієнко на свою посаду цього не відбулося. Різко знизились надходження коштів від населення і обсяги реалізації наданих послуг. Висновок один: людина не здатна організовувати роботу.
І тому колективу дуже боляче читати ці брудні рядки в газеті на адресу директора та адміністрації КП «Прилукитепловодопостачання». Чому ні Н.І. Мусієнко, ні депутати міської ради не написали про В. І. Назіма як спеціаліста: скільки добрих справ він зробив для підприємства, скільки запровадив нововведень, щоб «Прилукитепловодопостачання» мало змогу ста-більно працювати, а робітники своєчасно отримувати заробітну плату, а не як раніше - раз на три місяці.
Чому людина, яка хоче і може трудитись, обливається брудом через засоби масової інформації таким горе-п
... Читать дальше »
У грудні на “5 каналі” телебачення, а також у Чернігові та Прилуках відбувається прем’єрний показ стрічки “Сон Аліни Костомарової”. Фільм знімався творчою групою студії “ВІАТЕЛ” у мальовничих куточках України, що досі зберігають пам’ять про Миколу Костомарова – у тому числі й у Прилуках та селі Дідівці. Сьогодні про роботу над фільмом читачам газети розповідає продюсер студії “ВІАТЕЛ” Василь Вітер.
- Василю Петровичу, звідки ця назва – “Сон Аліни Костомарової”?
- Ця назва з’явилася тоді, коли один із наших консультантів - місцевий краєзнавець Олексій Савон - розповідав нам про Костомарова, коли ми вперше приїхали в Дідівці. Це була історія, як Аліні Крагельській - нареченій Костомарова - після довгої розлуки з ним, що тривала 27 років, приснився сон. Уві сні Аліна зустрілася з Миколою Костомаровим у Києві. А через кілька днів цей сон справдився, навіть у деталях, наче доля.
- Що стало для Вас найбільшим відкриттям у роботі над фільмом?
- Найбільшим відкриттям для мене було те, що під час заслання Микола Костомаров потрапив під дуже сильний вплив Чернишевського, російського літературознавця. І з цього я зробив для себе висновок, що ідеї Кирило-Мифодіївського братства, одним із засновником якого він був, на жаль, відійшли для Костомарова на другий план. Це була ідея автономізації України. Якраз після заслання Костомаров дістав місце професора історії Петербурзького університету і був одним із основних проповідників пан-слав’янізму. Великий трудяга, Костомаров, дуже багато зробив для популяризації українських історичних постатей, але цей імперський цензор, висить майже над кожною його науковою і літературною працею про видатних українців. Якщо порівняти Миколу Костомарова до заслання і після заслання – це дві різні людини. Тільки в кінці життя після звільнення з університету і повернення в Україну, одруження з Аліною, він ніби повертається до самого себе.
- Чи є серед Ваших робіт, так би мовити, найбільш рейтингова – яку найбільше полюбив і запам’ятав глядач?
- Про телеглядача сказати важко, тому що ми не дуже довіряємо телевізійним рейтингам. Хоча ми знаємо, що наші фільми дивляться не тільки в Україні на «5 каналі». Тому що через супутник вони дістаються різних куточків світу. Бо нам уже дзвонили глядачі і з Європи, і з Америки, і навіть з Монголії. Але про кіноглядача ми можемо сказати б
... Читать дальше »
