О Боже, о Боже, о Боже! Це неймовірно! Зайшла я в гості до прилуцької Заслуженої майстрині народної творчості Катерини Каращук, а там, а там...! Словом, вона нові рушники вишила. Гладдю, мережкою, вирізуванням, червоними і чорними нитками на тему... "Євро-2012". А-а-а-а! Це вибух мозку. О, так, я обожнюю почуття гумору і неординарність мислення цієї сімдесятип'ятирічної жінки.
Вишила вона два рушники з багатою орнаментикою. На одному – бутони квітів, обрамлюючі гілочки-листочки, котрих пані Катерина вигадала такими, щоб підходили до логотипного цвіту-м'яча "Євро-2012". І вийшло це в неї пречудово: виведена червоно-чорною гладдю символіка футбольного чемпіонату разом із м'ячем і надписом 2012 – це те, що вартує бачити, розповсюджувати і робити культовим.
На другому ж рушнику вишитий один із найулюбленіших моїх малюнків - "Берегиня", котра зазвичай зображується з руками-квітами. Цього разу в Катерини Семенівни вона постає з руками-хрестами. Виконана робота мережкою і вирізуванням, покладена білим по білому. Руки-хрести означають, як пояснила сама вишивальниця, що Берегиня молиться. А за що вона молиться? Те вишите-вирізане на смужечці над нею: дві команди футболістів, котрі по три з одного й іншого боку біжать до м'яча.
- Ой, такі мені смішні ці роботи! – мовить пані Катерина. – Ще скажуть люди: "Що це вона собі таке придумала дивакувате вишивати?" А ось так мені захотілося...