Здоров’я і довголіття – прилучанам, процвітання - Прилукам
Передноворічне інтерв’ю з міським головою Юрієм Беркутом
- Юрію Володимировичу, на порозі нового року заведено говорити про плюси й мінуси року, що минає. Якими вони були у Прилук в 2010-му? - Ми відзначили славну дату – 925-річчя нашого міста. Це свято ще більше об’єднало громаду, мобілізувало трудові колективи і довело, що ми єдині в прагненні зробити Прилуки ще красивішими й комфортнішими для життя. Величезний внесок у підготовку й проведення ювілейних заходів зробили Почесний громадянин Прилук, меценат Юрій Коптєв і тютюнова компанія «В.А.Т. – Прилуки». За що їм щире спасибі. У 2010-му вдалося реалізувати низку проектів, пов’язаних із започаткованими кілька років тому програмами. Це будівництво, ремонт дахів, комп’ютеризація гімназій та шкіл. Поліпшилася матеріальна база закладів охорони здоров’я – з різних джерел фінансування. Ми пройшли через вибори, що були дуже брудними з моральної точки зору і несли чимало негативу. Але сьогодні можу з упевненістю сказати, що у порівнянні з попередньою нинішня міська рада більш конструктивна і більше відповідає настроям та сподіванням громади. Адже половина депутатів ради – мажоритарники. Цього разу виборці голосували не за партійний прапор, що в Києві, а за конкретну людину. Громада вибрала, на її думку, найдостойніших. Депутати закріплені за округами, і це набагато краще, ніж було у п’ятому скликанні, - проблеми вирішуватимуться швидше, буде тісніший зв'язок депутатів з народом. Мінус же в тому, що держава не забезпечує органи місцевого самоврядування достатнім фінансовим ресурсом навіть для виконання делегованих повноважень. Наприклад, освіта й медицина забезпечені відсотків на вісімдесят. Однак, як і в попередні чотири роки, до скорочень ми не вдавалися – із цього нічого хорошого ні для міста, ні для людей не вийде. Спасибі, що в даному питанні Прилуки підтримує голова Чернігівської облдержадміністрації Володимир Миколайович Хоменко. Мінус Прилук - і стан доріг. Держбюджет-2010, як і попередні роки за попереднього Уряду, на ремонт комунальних доріг міст обласного значення та обласних центрів не виділив жодної копійки. А фінансів, якими володіють самоврядні Прилуки, вистачає на вирішення лише п’ятдесяти відсотків проблем громади. Я вважаю, що державі вже час реально, а не на словах підтримати місцеве самоврядування. - Міська рада визначила 2011-й Роком Святителя Іоасафа Бєлгородського в Прилуках, адже у вересні православний світ святкуватиме сторіччя з дня канонізації нашого прославленого земляка. Знаково, що напередодні прилуцька делегація на чолі з Вами побувала в Бєлгороді, на VIII Міжнародних Іоасафівських читаннях… - Поїздку до Бєлгорода ми здійснили з благословення єпископа Ніжинського і Прилуцького Іринея, настоятельниці Свято-Троїцького Густинського монастиря ігумені Віри на запрошення керівництва Бєлгородської області Росії та за погодженням з головою Чернігівської ОДА Володимиром Хоменком. Росіяни радо вітали делегацію краю, який дав світу Святителя Іоасафа. До речі, 2011-й на Бєлгородщині теж оголошений Роком Іоасафа Бєлгородського. І жодних попередніх домовленостей про це між нами не було. Зараз плануємо створити спільний оргкомітет з відзначення свята і перше його засідання провести в Прилуках. На мою думку, це гарна ідея, адже Святитель Іоасаф зігріває своїм заступництвом і Бєлгородщину, і Прилуччину. Щоправда, там він відомий широкому загалу більше, ніж у нас, і в цьому сенсі нам ще треба багато чого надолужити. У Бєлгороді навіть є паломницький центр, куди з’їжджаються люди з різних куточків Росії, аби долучитися до духовного спадку Святителя, відвідати пов’язані з ним місця. Після читань прилуцькій делегації пощастило побувати в Преображенському соборі, де знаходяться мощі Іоасафа Бєлгородського. Коли ми прикладалися до них, я попросив у Святителя здоров’я і довголіття для всіх прилучан, процвітання для нашого міста і щоб Рік Іоасафа Бєлгородського пройшов у Прилуках на належному рівні. - Що б Ви запозичили у Бєлгорода для Прилук? - У Бєлгороді все дихає православ’ям. Якщо до 1990-го року там діяв лише один храм, то на сьогодні їх уже тридцять два! Ще чотири будуються. Бєлгородська земля, як я уже говорив, наповнена шаною та повагою до Іоасафа Бєлгородського. Там його знають і старі, і малі. Я був вражений, наскільки позитивно налаштовані бєлгородці по відношенню до українців, до наших спільних коренів. Мою промову українською учасники читань сприйняли «на ура». Усі все зрозуміли без перекладачів. Поїздка до Бєлгорода переконала в тому, що Прилукам потрібно підвищувати рівень загальної культури і зміцнювати свою духовність. - Юрію Володимировичу, а тепер поділіться, будь ласка, з читачами «Града» своїми планами щодо зустрічі Нового року. Де і як збираєтеся святкувати? - У Прилуках. У колі сім’ї. Лише раз ми з дружиною зустрічали Новий рік у гостях і тоді ж вирішили, що це було востаннє. Новий рік – родинне свято. - Зараз модно зустрічати Новий рік у східному стилі. Собаки, тигри, коти, кролі… Ваша сім’я є прихильником такої моди? - Я не вірю східним гороскопам і не цікавлюся ними. Як учить Церква, людина повинна уповати на Господа. Бо якщо Господь відчинить двері, то ніхто їх не зачинить. І навпаки. Оце найголовніше, що мусимо пам’ятати. Усе в руках Господа. І хай Він буде з нами і нашим містом у 2011-му і всіх наступних роках!