03.10.2008 р. прокуратурою Чернігівської області було порушено кримінальну справу за фактом нанесення тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть прилучанина 1969 р.н., та перевищення службових повноважень працівниками УБОЗ УМВС України в Чернігівській області. 

Про перебіг розслідування цієї резонансної кримінальної справи ми говоримо з начальником слідчого відділу прокуратури Чернігівської області Дмитром Калитою: 

- Дмитре Васильовичу, що Ви, не порушуючи таємниці слідства, можете сказати про розслідування тих прилуцьких подій? 

- Слідство вже знаходиться в завершальній стадії. Скажемо так: загалом до кримінальної відповідальності за цією кримінальною справою буде притягнуто близько 10 осіб. Це працівники УБОЗ УМВС у Чернігівській області. Шістьом із них запобіжний захід обрано у вигляді тримання під вартою. Дії кожного з них, у залежності від особистої участі в тих подіях, кваліфікуються по-різному. Частина цих осіб обвинувачується одразу за кількома статтями Кримінального кодексу. Зараз ми закінчуємо пред’явлення їм остаточного обвинувачення. 

- Наскільки «важкі» статті обвинувачення? 

- Це поки що таємниця слідства. Однак вже те, що шістьом правоохоронцям обрано такий суворий 
запобіжний захід, говорить про серйозність виявлених фактів. 

- Жертви працівників УБОЗ не були просто «пересічними громадянами». Вони підозрювались у скоєнні важких злочинів. Як це впливає на Ваше ставлення до дій обвинувачених правоохоронців? 

-Ніяк не впливає. Кожен має відповідати за своє. Незаконні методи дізнання теж є злочином. Тим більше, якщо вони призводять до таких трагічних наслідків. А прилучанин, який загинув, на момент затримання не визнавався судом злочинцем, щодо нього не була порушена кримінальна справа. Відповідно до кримінально-процесуального кодексу, він не мав статусу підозрюваного та обвинуваченого. У розшуку не перебував. Це все дуже дуже важливі моменти для правової оцінки дій тих, хто його затримував. 

- А як Ви ставитесь до пікетів з вимогою відпустити ув’язнених міліціонерів? 

- На початку жовтня на вулицях Прилук обурені люди вимагали, щоб ми, навпаки, покарали винних у свавіллі. Зараз пікетують інші люди — в них інші гасла. Ми ж повинні діяти не на догоду комусь, а тільки по закону, розбираючись об’єктивно. 

З одного боку, мене навіть порадувало те, що нарешті я побачив виступи громадськості — хто б то не був! — на захист міліціонерів. Досі у нас, як мені здається, в суспільстві більше переживали за представників злочинного світу. 

Але, з іншого боку, давайте називати речі своїми іменами. Учасники пікетів під дверима прокуратури вимагали ні що інше, як дати обвинуваченим незаконні переваги в ході притягнення до відповідальності. Такі акції — прямий тиск на органи досудового слідства, що є порушенням закону. Ставитись до цього позитивно я не можу. Тим більше, що пікети проходили не зовсім «без ексцесів». Підриви петард на порозі прокуратури, які нашому черговому довелося припинити, вказують на провокаційний характер цих акцій. 

- І останнє запитання: яким має бути розгляд цієї кримінальної справи в суді: відкритим чи закритим? 

- Це вирішує суд. Деякі моменти там дійсно зачіпають честь і гідність потерпілих. Але підстав робити закритим весь судовий процес, я вважаю, немає. 

Н. ЧУСЬ, прес-секретар прокурора Чернігівської області
Газета «Прилуччина» від 11 березня 2009 року