Мабуть, жодна спеціальність не має справи з такою кількістю дітей-інвалідів, як дитяча неврологія. «Особливі діти» - так називають своїх малюків батьки, котрим випала нелегка доля виховувати інвалідів. У таких батьків непросте життя: вони більше за інших радіють дитячим перемогам і досягненням, хоча зустрічають при цьому багато труднощів, несправедливості, горя. Соціум не завжди охоче приймає інвалідів, і це ранить почуття їхніх близьких. Тому так важливо, щоб кабінет лікаря, куди йдуть батьки і діти із сумнівами та тривогами, вірою і надіями був по-домашньому затишним та красивим! 

Не секрет, що на гроші, які сьогодні виділяються на медицину, не можна зробити повноцінний ремонт кабінетів та будівель. І кабінет дитячого невролога Прилуцької міської дитячої лікарні в цьому плані не був винятком. Усе частіше українському лікарю доводиться ходити з протягнутою рукою або покладатися на спонсорську підтримку. Я неодноразово зверталася з проханням про допомогу в ремонті кабінету дитячого невролога до наших відомих меценатів, депутатів від різних партій і різних рівнів. І щоразу перед черговими виборами мене свято запевняли, що неодмінно допоможуть, виділять необхідну суму грошей. А після того, як вибори закінчувалися, говорили, що грошей, на жаль, немає. І коли я звернулася з проханням до депутата Верховної Ради Валерія Олександровича Дубіля та почула, що він готовий допомогти, спершу не дуже повірила в його обіцянки. Він не висував жодних умов, не просив його «пропіарити», просто дав слово, що ремонт у нашому кабінеті обов'язково буде. Довелося трохи почекати. Та Валерій Олександрович виявився людиною слова, і його участь стала не просто спонсорською допомогою напоказ, а справжньою благодійністю. Можливо, тому, що Валерій Олександрович є членом Партії реабілітації тяжкохворих України. А може, тому, що він живе за принципом американського філантропа і мультимільйонера Ендрю Карнегі: «Помирати багатим соромно - треба встигнути за життя витратити гроші на добрі справи!» 

Кожне добре діло має неминущу цінність. Але, перш за все, це потрібно нам, щоб наше серце наповнилося теплом, щоб у ньому проросли чуйність, любов, благородство і милосердя. 

Хочу висловити величезну подяку Сергію Олександровичу Дубілю, який брав безпосередню участь в організації ремонту кабінету і до якого можна було звернутися у будь-який час з будь-якою дрібницею. Також дякую приватним підприємцям Людмилі Видай та Юрію Хорту, котрі з готовністю відгукнулися на моє прохання і з чиєю допомогою ми поміняли інтер'єр кабінету. 

Що заважає нам змінювати світ і свою долю, будувати життя за законами любові, добра й справедливості? Це від нас залежить майбутнє - наше і наших дітей, усіх і кожного окремо. Пам'ятаймо: добрих справ багато не буває.