Прилуки ВКонтакте
Прилуки Facebook
Прилуки Google+
Написать
Четверг, 28.03.2024, 18:15

Календарь новостей

«  Сентябрь 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930

Форма входа

Приветствую Вас Гость!

Поиск

Реклама

Наш опрос

Нравится ли Вам новый вид сайта?
Всего ответов: 15

Погода

Облако тегов

Статистика



Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Володимир Карась: «Я щасливий, що моя праця не даремна»

17 вересня погляди не байдужих до мистецтва прилучан були прикуті до виставкової зали міського Будинку культури, де відбулося відкриття виставки Заслуженого художника України, члена Національної спілки художників України, лауреата літературно-мистецької премії імені Любові Забашти "Квіт папороті" Володимира Карася. 


Виставка продовжила низку заходів, присвячених 925-річчю Прилук. 

Відкрив виставку міський голова Юрій Беркут, під патронатом якого проходило святкове дійство. До слова ведуча Тетяна Зоць (директор краєзнавчого музею, котрий опікувався організацією виставки) запрошувала друзів та шанувальників таланту художника. А насамкінець Володимир Карась, отримавши у подарунок вишиваного рушника знаної в нашому краї майстрині Катерини Каращук, подякував усім, хто завітав до виставкової зали. 

Життя – це дорога 

Володимир Федорович Карась народився 1944 року в селі Фаївка на Чернігівщині. Від батьків майбутній художник успадкував любов до природи, її майже язичницьке одухотворення. В 1966 році закінчив Заочний університет мистецтв у Москві. З 1976 року - член Національної спілки художників України. 

Його творчі роботи неодноразово друкувалися в журналах, газетах, буклетах. Вийшли три художні альбоми, повністю присвячені творчості митця, та кілька каталогів. Дані про Володимира Карася і його творчість внесені в Енциклопедію "Слово о полку Ігоревім" (1995, Санкт-Петербург) і Енциклопедію сучасної України (2000, Київ). Художник працює в техніці гравюри, літографії, пастелі й рисунку, а також у змішаній техніці. Його картини експонуються на найавторитетніших виставках і в картинних галереях України, Росії, Білорусі… Понад 140 графічних робіт художника були опубліковані в журналах, художніх альбомах. Він проілюстрував близько десятка книг прозаїків та поетів України. Упродовж 1970-1999 років здійснив низку творчих поїздок до Індії, Єгипту, Арктики, на Кавказ, Урал, які додали митцю нових вражень і творчих ідей. 

Володимир Карась - автор багатьох статей на теми образотворчого мистецтва, займається літературною публіцистикою. "Я хочу малювати прості дерева, прості квіти, просту людину і якщо хоч одна з моїх картин допоможе комусь, зігріє, зробить кращим та мудрішим, то це вже прекрасно, і я щасливий, що моя праця не даремна", - так говорить про себе художник. 

Споглядаючи виставку, особисто я потрапила у досить непростий для себе світ символів та образів. У картинах Володимира Карася домінують Космос, зірки, небо, комети, зламані дерева, пошарпані квіти і час, який не можна зупинити, але не можна й втратити. У куточку галереї мою увагу привернули дві пастельні роботи - "Біг спутаних коней" та "На сторожі віків". Вони дуже яскраві. Оскільки коні символізують людську долю, то художник, напевне, вималював людське життя з його конфліктами і пошуками свого місця на землі. У цих красивих і гордих створіннях схований інший світ, який потрібно зуміти побачити або бодай відчути. Щоправда, витвір художника може бути закритий для однієї пари очей і відкритий для тисячі або взагалі ні для кого. 

Серед відвідувачів виставки того дня було чимало художників-початківців, які цікавилися технікою роботи Володимира Карася. Так, викладач Школи мистецтв Інна Городнича, котра завітала на відкриття вистави зі своїми учнями, відзначила в картинах тонке відчуття лінії, дуже професійне володіння кольором, що чітко проявляються в пастельних роботах. 

Ще один штрих до творчості художника - колоритні назви картин: "Сині ночі літа", "Яблуня з батьківського саду", "Острів пам’яті", "Намалюй свою квітку", "Звуки океану", "Світло душі", "Той, що втратив крило"… І над усім цим панує царство кольору. Навіть картини, на яких зображені архітектурні ансамблі міста, пейзажі нашої Чернігівської землі, образи жінок, оповиті, на перший погляд, незбагненними символами. Окрім хіба що кількох виконаних тушшю та пером картин, присвячених Прилукам ХІХ століття. 

Коли я завершувала споглядати картини, мені мимоволі спали на думку слова Поля Сезана: "Я пишу так, як бачу, як відчуваю, а відчуваю я сильно. Інші відчувають те ж саме і бачать, але ніхто не ризикує передати і донести це до глядача. Я насмілився. Мені вистачило сміливості виразити свої погляди". 
Володимир Карась теж наважився сказати своє слово в мистецтві, і наскільки йому це вдалося, свідчить його персональна виставка. 

Ольга Лукаш 

За матеріалами газети "Град Прилуки" 
№ 38 від 22 вересня 2010 р.

Просмотров: 4427 | Добавил: admin | Рейтинг: 0.0/0 | |
Всего комментариев: 0
Смотрите также:
Приглашаем на Воздвиженский ярмарок в Прилуки (0)
Пенсии повышены. Сумму государственной социальной помощи - также (1)
Бабуки нашого дитинства (0)
[Новости Прилук]
Почем хлеб насущный? (0)
Коммунисты протестовали около Шевченка (0)
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]




www.priluki.at.ua © 2024 | Используются технологии uCoz